Алла ходила магазином. Потрібно було купити їжі на вечерю. Тут їй на очі попався зефір у шоколаді. Саме таким зефіром її частував Петя на дачі, її сусід. Давно вона не була на дачі, бо у місті справ повно. Але так хотілося знову опинитися поряд із ним, їсти цей зефір і говорити про все. Алла прийшла додому, її зустріли дві малі онуки, допомогли розібрати пакети. Донька Ганна сиділа в кімнаті і медитувала: -Бабусю, ми їсти хочемо. Мама не готувала, сказала, що втомилася. -Від чого вона втомилася, якщо не працює? -Вона сказала, що від нас втомилася, – винувато відповіли онуки. Алла почала мити гору посуду, готувати вечерю для всієї родини, ще й зять із роботи незабаром має прийти. Раніше Ганна з чоловіком винаймали квартиру, вона навіть працювала. Але з появою другої дитини донька попросила допомоги. Довелося їм переїхати до квартири Алли.
Тут Ганна сіла на шию матері. Аллі доводиться працювати, щоб годувати сім’ю, забиратися вдома. А Ганна тільки й робить, що витрачає гроші та медитує. Чоловік у всьому її підтримує, своєї думки не має. Увечері Ганна підійшла до матері і почала вимагати гроші, на які вони з чоловіком хочуть поїхати на море. -Але у мене немає грошей. Ви ще минулого разу як із зятем позичали, так і не повернули. – Мамо, я ж знаю, що в тебе є накопичення. -Так, але вони для дачі. Мені треба дах перекрити, паркан поміняти. -Тобто тобі важливіше твоя дача, огірки та помідори, а не рідні онуки? Ганна психанула і грюкнула дверима. Алла всю ніч не могла заснути. У своєму будинку вона відчувала себе такою нещасною, постійно комусь чимось винною.
На ранок Алла зібралася на роботу, але пішла не до свого кабінету, а одразу до директора. Написала заяву за власним бажанням та поїхала додому збирати свої речі. -Мамо, ти чому не на роботі? Для чого так рано прийшла? -Я їду. Житиму на дачі, а ти зі своїм чоловіком як хочеш тут живи, сама на роботу виходь. Я вже втомилася від вас. -Чого? Мам, ти в своєму розумі, як ти могла звільнитися? Алла переїхала до свого села. Її сусід Петро одразу це помітив. Він допоміг їй з дахом та парканом, вечорами вони їли зефір у шоколаді та весі бесіди. Тут Алла відчула себе щасливою. Через якийсь час вони з Петром стали жити разом. А Ганна зрозуміла свою помилку, почала шукати роботу і зрідка відвідувати матір із онуками.