У полоrовому будинку я познайомилася з однією чудовою жінкою, чию історію хочу вам розповісти. Ми з нею встигли потоваришувати, і вона багатьом зі мною поділилася. Справа в тому, що багато хто засуджує таких жінок, як Оксана, але я вважаю, що це дуже несправедливо. Оксана было вже тридцать, коли вона вирішила народити дитину для себя.
Відносини з чоловіками у неї були, але щось ґрунтовне не клеїлося. До речі, не знаю чому, вона дуже симпатична, та й характер приємний. Просто не доля, мабуть. Оксана має свою квартиру, гарну зарплату. Вона була цілком задоволена життям, але чогось не вистачало.
Вона просто відчула в якийсь момент потребу бути матір’ю, віддавати своє кохання маленькому диву, тому зважилася на одноразовий зв’язок із напівзнайомим чоловіком. Ми і після полоroвого будинку спілкувалися. Після народження Ангеліни вона вся світиться від щастя, материнство лише її прикрасило. А чоловік може і додасться з часом.