Ліза проходила повз кухню на роботі і випадково почула, як її колеги про неї розмовляють. Дівчина зупинилася, щоб краще почути ці плітки. -Ой ти бачила її нову кофтинку? -Так звичайно. Відразу видно, що кофта дорога. Ось я ніяк зрозуміти не можу, як Ліза дозволяє собі такі витрати щодня, якщо вона збирається на квартиру накопичити? -Ну з її витратами та нашими зарплатами вона ніколи не накопичить. І колеги дружно засміялися. Але насправді Ліза хоч і купила кофтинку, але не нову. Кофту продавали в секонд-хенді, а там лише ношений одяг. Ліза як купила, то двічі випрала її , потім увесь тиждень її висушувала на балконі.
На нову кофтинку з магазину грошей не вистачило б. – Ой, а ти помітила, що вона щодня обідає не з нами на кухні, а ходити до кафе. І там купу грошей витрачає, ніби важко вранці собі на роботу їжі приготувати, ледащо. І тут колеги були не праві. Ліза хоч і ходила до сусіднього кафе, та ось тільки вона там не просто так їсть, а працює. Господар кафе її давній друг, так що вони домовилися, що Ліза стежитиме за сайтом їх кафе, а вони її годуватимуть обідами. Вважай працює за їжу. Ліза насправді має велику мрію.
Вона мріє заробити на квартиру, тож на всьому сильно заощаджує. Тільки оточення про це не знає, та й не треба знати. Ліза хоче з придбанням квартири перевезти батьків із села до міста. І ось минуло півроку. Ліза прийшла на роботу з великим тортом. Колеги одразу запитали: -Ну що ти, знову нікуди гроші витрачати? Краще б на квартиру відкладала. -А мені це не потрібне. Я свою квартиру купила, тож прийшла з вами відсвяткувати це. Колеги так і роззявили рота. Ніхто не очікував, що якщо справді намагатися і економити, як Ліза, то можна за пару років і квартиру собі придбати.