Моя тепер вже колишня дружина вміла домагатися всього, що забажає. Але ні, не плідною працею, а хитрістю та лестощами. Справа в тому, що вона чудово вміє читати людей: їхній емоційний стан, хвилювання, поведінку. Могла визначити, що мене щось турбує, лише глянувши на мене на кілька секунд. – Антоне, любий… Я так сильно тебе люблю, що навіть не уявляю життя, в якому не буде тобі. Ти мій всесвіт. Ти моє тепло та промені сонця. Ти моя душа та радість. Ти той, з ким я неймовірно щаслива. Тоді я думав, що вона зі мною щира. Говорила вона це не періодично, а щодня. Дивилася на мене закоханими очима та говорила, обіймала, цілувала. А я був готовий для неї на все.
Чи захотіла сумочку від якогось бренду? Без проблем-купивши, хоч і ходивши на нічні підробітки. Захотіла до ресторану? Я тільки за. Захотіла відпочити? Поїхали до Карпат. Ні в чому не було відмови. Так я був закоханий у цю панянку. І байдуже мені було, що відпочивав один-два дні на місяць. Однак якось кохана сказала, що непогано б переїхати в іншу квартиру, а цю здавати. Тому що район у нас страաний (і це правда тут не дуже безпечно). – Мила, ти, звичайно, маєш рацію, але в мене немає таких коштів зараз. Це буде зовсім не скоро. – Якщо так, то давай я скасую всі свої записи до косметолога, записи на манікюр, педикюр та масаж. Зекономимо.
– Ні-ні, все добре, я щось придумаю, – пообіцяв я їй, але стримати обіцянку не встиг… Якось я повернувся з відрядження на день раніше запланованого. Приїхав додому я вже пізно і був здивований, адже у вікні квартири горіло світло. Подумавши, може кохана зайнята чимось. Зайшовши до квартири, я побачив розкиданий одяг, взуття, білу. Не тільки моєї дружини… А ще й чоловічий теж. Це був так званий “добрий знайомий зі школи” моєї дружини. Ага, бачу, який він добрий і наскільки знайомий. Прямо дуже знайомий. Я тепер розумію, чому вона мене весь час завантажувала роботою. Щоб з ним розважитись, а з мене гроші та подарунки тягнути. Добре, що ми не встигли дітей наро дити. Тому розлучення було дуже швидким.