Я потрапила до сім’ї, де родичі чоловіка мене зовсім не любили. Особливо я дратувала свою свекруху, яка навіть запаху моїх парфумів не могла перенести. А мене вона дратувала тим, що весь час лізла в наші стосунки та намагалася якось впливати на чоловіка. А ще більше дратувало те, що вона мала цей вплив здійснювати. Решта родичів на кожному сімейному святі намагалися якось мене зачепити, допекти і прини зити. Єдина людина, з якою у нас були нормальні, навіть добрі стосунки – це сестра чоловіка, Ганна. І ось, нещодавно, нам із коханим вручили конверт із запрошенням на весілля Ганни. Але я не знала, чи варто мені йти туди чи ні.
З одного боку, це запрошення від Ганни і це її свято, а з іншого боку на мене там зовсім ніхто не чекає. Але чоловік запевняв мене, що точно треба піти і не зважати на інших родичів. Я йому повірила і вирішила, що для такої події треба придбати нову сукню. Я дуже давно нічого нового собі не купувала. Хіба що на секондхендах та у комісійних магазинах брала речі потрібні. Пішла в магазин, обрала собі гарну сукню і при цьому не за всі гроші світу. Та й чоловікові купила нову сорочку та краватку, які добре підходитимуть до моєї сукні. Разом чудово виглядали.
Однак, коли я прийшла додому і на радостях розповіла і показала все чоловікові, той розлютився і зажадав, щоб я повернула куплене назад до магазину, поки не встигла зірвати етикетку. Я розумію, що у нас не так багато грошей, розумію, що зараз у наших відносинах kриза. Тим не менш, я купила це за власні заощадження. І сорочку чоловікові також. Її, до речі, він сказав залишити, адже він брат нареченої, а тому має виглядати красиво, а я можу і в старій сукні прийти. Так ще й поскаржився на мене своїй матінці, яка тільки рада, коли ми сва римося. І тепер я ось думаю: може розлучитися з ним, поки ми ще не маємо дітей? Тому що я вже втомилася від цієї родини. А на весілля Ганни я таки вдягла ту сукню, яку придбала. Чоловіку на зло.