Я працюю рієлтором. В основному, всі мої замовлення знаходяться у мене в місті. Це зручно, тому що не потрібно кудись їхати постійно. Але мій старий знайомий попросив допомоги, треба було продати його будиночок у селі. Спочатку я хотів відмовитись від такої ідеї, бо сама назва – будиночок у селі вже звучить не дуже. Я уявив собі якийсь похилий будиночок, напівзруйнований з гнилими дошками та брудом навколо. Ось таке в мене було уявлення про селах. Але знайомий дуже просив, запропонував вигідний відсоток для мене. я поки уявити не міг навіть, хто б хотів купити будиночок, то все ж таки погодився.
Поки я їхав до села, то постійно турбувався. Вже сто разів пошкодував, що погодився, бо дорога до села була просто жа хливою. І ось нарешті я прибув за адресою і сам не повірив своїм очам . Усі будиночки у цьому селі були дуже охайними, чистими, з гарним ремонтом. Було приємно прогулюватися серед них і милуватися територією, яка була прикрашена дизайнерським рішенням. Виявилося, що будинок мого знайомого був найкрасивішим.
Це не хатинка, а двоповерховий особняк, ще й басейн є на території, навколо цвітуть троянди, ростуть ялинки. Чи не будинок, а просто казка. Я й сам захотів жити у такому. Покупців я знайшов одразу, навіть особливо не напружувався. У підсумку залишилися задоволені всі, і мій знайомий, який швидко все продав, і покупці, які були раді, що відхопили собі такий будинок, і я, який одержав великий відсоток із продажу. Саме цей випадок змусив мене переїхати до села. Тепер я продаю котеджі, з ними приємніше мати справу, а в місто мені більше не хочеться.