– Аня, у нас скоро річниця весілля. Пам’ятаєш? Час гостей запрошувати. – А що ти мені подаруєш? – Сюрприз, – хмикнув Віктор. – До речі, твою подругу Ганну я вже запросив. – З чого це раптом? І взагалі, на цей раз вона прийти до нас не зможе! – сказала Таня тоном, що не терпить заперечень. – Чому це не зможе? – схвилювався Віктор. – Вона мені вже обіцяла… …Ця історія почалася сім років тому. На одній із вечірок Макс сказав йому: – Загадай бажання, Вікторе, між двома Ганнами сидиш! Віктор на це тільки хмикнув. Не вірив у цю нісенітницю.
Але при цьому подумав: “Нехай зарплату збільшать удвічі”. Через півмісяця він отримав зарплату вдвічі більшу за звичайну. У друга на іменинах він зробив усе для того, щоб знову опинитися за столом між двома Ганнами. І одразу загадав: “Хочу виграти в лотерею”. А лотерейний квиток лежав у нього в кишені. І виграв. Втретє, на черговому святі в друга, він замовив простіше бажання – щоб у його будинку, де він жив, поміняли домофон. Яке ж було його здивування, коли наступного дня домофон замінили… Тоді Віктор вирішив, що одружиться з однією з жінок, а другу, як найближчу подругу, запрошуватиме в гості. Сяде між ними і загадуватиме бажання…
За сім років він одержав багато подарунків від долі, загадуючи бажання. А нещодавно до них до офісу прийшла працювати новенька. Красуня запала йому в душу. Але Віктора вона ігнорувала. Ось він і вирішив, що вкотре загадає прихильність Томи… – Я від тебе йду! – сказала йому дружина, поговоривши з кимось телефоном. – Чому?! – вразився Віктор. – Тому що у тебе з Ганною роман. Вона любить тебе. – Але я люблю тебе! А твоя Ганна просто дурепа! Але дружина не стала слухати його, зібрала речі та пішла до матері. Більше доля ніколи не допомагала Вікторові.