Я сам мию посуд, прибираю, стираю наші речі. Від Лізи цього не дочекаєшся, вона зациклена на собі. Наша квартира схожа на смітник. Моя нинішня дружина справжня нечупара, навіть за собою не прибирає. Щовечора, після роботи, мене чекає гора немитого посуду. Потім я готую, тому що в холодильнику, як завжди, порожньо. А Ліза уткнеться носом в свій смартфон і начебто нічого не помічає. Вона живе соцмережами. А коли набридає телефон, дивиться серіали по телевізору. Я став постійним клієнтом у відділі напівфабрикатів. Вони мене рятують від голоду, тому що з такою дружиною ти приречений на нього. Ліза вино шує нашу дитину, тому не визнає жодних претензій.
Її обов’язок-це не вилазити з салонів краси. А я мрію хоча б ще раз насолодитися смаком борщу Оксани, ароматними пиріжками або запіканкою. У неї все виходило смачно. Оксана-це моя колишня дружина, яку я підло зрадив, заради самозакоханої ляльки. Як колись було добре. Повертався з роботи додому, де мене чекала любляча, турботлива дружина. Діти раділи і бігли мене обіймати. Всі доглянуті, чистенькі. Я переодягався і скоріше до столу. У нашому домі завжди панувала чистота і затишок. Який же я бовдур! Покинув дружину, вважаючи, що вона недостатньо піклується про власну зовнішність, а Ліза на її тлі виглядала, як справжня модель. Але Оксана просто не мала часу на салони краси, бо дбала про мене і дітей. І гроші мої берегла-все в сім’ю.
Ходила в зручному одязі, але фігура у неї досі ідеальна. Навіть після народження двох дітей. Вона і без тих всіх процедур справжня красуня. Ліза, як бездонна бочка – скільки не дай грошей, все витратить на себе кохану. Я був засліплений пристрастю, не розумів наскільки фальшива її краса. Якби не косметика і дорогий догляд, то може і уваги б на неї ніколи не звернув. А так, повівся на стрункі ніжки в коротенькій спідничці. Часто згадую, як Оксана, ледь стримуючи сльо зи, гордо вийшла в іншу кімнату, коли я сказав, що йду від неї. Ніколи собі не пробачу, що заподіяв їй стільки болю. Як я міг поміняти справжнє щастя на примітивну еrоїстку?!