У Макса була мрія – побудувати свій, заміський будинок, дружина, дітлахи. Заради своєї мрії він працював по дванадцять годин на день, брав підробітки на вихідні. Дружина, Тоня, якій набридли самотні вечори, і вічна зайнятість чоловіка пішла від нього. Макс продовжував заробляти на мрію. Ніна мала родину. Чоловік, трирічний синочок. А потім Д ТП і не ста ло ні сина, ні чоловіка. А сама Ніна виявилася nрикутою до інва лідного візка… Макс побачив Ніну у поліkлініці, куди зайшов закрити бюлетень. Побачив її очі і зрозумів, ось вона та, заради якої він готовий згорнути гори.
Дочекався біля входу до поліkлініки, доки дівчина з матір’ю вийшли з ліkарні, запропонував свою допомогу. Довіз до дому, по дорозі познайомилися та обмінялися телефонами. Чоловік дзвонив дівчині щовечора. Розмовляли довго. Почали із загальних тем – хобі, кінофільми, робота. Потім перейшли інші теми: про майбутнє, про особисте життя, про труднощі. Потім почали зустрічатися у вихідні. Максим возив Ніну у візку до парку, де вони довго гуляли. Макс розповідав анекдоти і про всякі курйозні випадки зі свого життя. І Ніна сміялася, весело, задерикувато. Її сміх звучав як дзвіночок, і грів душу хлопцю.
А потім він зрозумів, що розіб’ється, але поставить на ноги кохану. Максим відвідав лікарів, дізнався, яке лікування можливе. Але лише у Німеччині. І обійдеться у кругленьку суму. “На будинок ще зароблю. Зараз головне здоров’я Ніни!”, – Вирішив Макс . Він досяг того, щоб дівчину відправили на лікування. Ну і сам, звичайно ж, поїхав з ними, з коханою та її мамою. За три місяці Ніна вже стояла на ногах. На весіллі Ніна сяяла у білій вінчальній сукні. Висока, струнка красуня. І дивлячись на неї, ніхто з гостей не міг припустити, що зовсім недавно дівчина була nрикутим до візка інва лідом.