Артура вона побачила на виставці. Якоїсь миті вона спиною відчула погляд. Повернулася, зустрілася з ним поглядом і розтанула. Стрункий, високий красень! Привітно усміхнувся їй. Познайомились, розмовляли. Про все: про фільми, про постановки, про письменників… Христина не хотіла розлучатися з ним, але він пішов, сказавши, що є термінові справи. За наступної зустрічі Артур чесно зізнався, що одружений і в нього маленька дочка. Про дочку він говорив із захопленням та любов’ю, а про дружину зі зневагою. Проста домогосподарка. Христина дуже переживала – це ж треба було закохатися в одруженого. Їй би вже тоді попрощатися з ним. Але не змогла. Кохання з ле… Їхні зустрічі відбувалися двічі на тиждень, потай. У Христини на квартирі.
Про жодні спільні походи до театру чи кіно мови бути не могло. Не дай Боже, побачить хто. Зате вдома дівчина намагалася створити максимальний комфорт для коханого. Після того як через новорічний стіл Артур втік до kоханки, дружина остаточно переконалася, що чоловік зраджує їй, і сама виставила того за двері. Так Артур перебрався до Христини… Мрія Христини збулася, тепер коханий був з нею поряд і вони, нарешті, могли жити повноцінним сімейним життям. Щастя було написане у дівчини на обличчі і оточуючі одразу помітили це. Але вже за місяць блиск в очах Христини померк.
З’ясувалося, що Артур дуже любить лад. Кожна річ має бути на своєму місці. Повинні бути випрасовані його сорочки та штани. Виявилося, що й готувати Христина не вміє. Лише продукти переводить. Через два місяці такого життя Христина раптом зрозуміла, що бажаючи догодити коханому стала “простою домогосподаркою”. Такою самою, як колишня Артура. Від якої той утік. Отже, рано чи пізно втече і від неї. Христина не стала чекати на цей “щасливий” день. – Мені здається, що тобі час відвідати дочку, – сказала вона Артуру. – Заодно і знайти собі житло. Зі мною ти жити більше не будеш! Христина знову вільна від щоденного прибирання, куховарства, прання та прасування.