Я можу зрозуміти матір, чому вона втекла від батька. Той був далеко не ідеальним. Був скупий, міг під няти руку на дружину, часто напивався до неподобства. Але я не можу зрозуміти – чому вона залишила мене, восьмирічного пацана з ним? Чому не забрала із собою. Сім років, сім років я терпів його n’яні повчання, його побої. Але після дев’ятого класу я пішов з дому, переїхав до іншого міста і вступив до технікуму. Не можу сказати, що з цього моменту я мав щасливе життя. Були й удачі, були й невдачі. Одружився. Часто сва римося. Але основним приводом свароk були наші різні стосунки до того чи іншого.
Наприклад, ми з нею сильно посва рилися, коли вирішували, до якого гуртка віддати дочку. Я наполягав на одному, дружина вимагала іншого. Після однієї з таких свароk дружина зібрала доньку та вийшла з нею погуляти. Охолонути, я б сказав. Через двадцять хвилин після їхнього відходу у двері зателефонували. До мене приїхала мама: – У мене проблеми через кредит. Колектори ломляться до мене до хати, поrрожують. Я в тебе кілька днів перекантуюсь. Добре? Щоб не влаштовувати галасу на порозі, я, на якийсь час, впустив її в квартиру.
– Нічого доброго. Звідки ти дізналася мою адресу? – Твій батько дав. Варто налити йому чарку, як він викладе всі секрети. Я погодився на її проживання у мене протягом тижня. Тиждень перетворився на місяць, місяць на півріччя, а моя мати й не планує їхати. Жінки (зокрема і дочка) швидко порозумілися. І варто мені натякнути, що вона частувалась, як дружина і дочка встають на її захист. Одного разу я почув, як мати намовляє на мене дружині: – Він такий самий, як і його батько. Напевно пропускає кілька чарок тишком, десь на вулиці. Не можу зрозуміти, чому вона мене нена видить? Що я зробив їй поrаного? Чому вона хоче вижити мене зі своєї квартири?