Коли мені виповнилося 36 років, я вперше стала мамою. Саме в цьому віці я зрозуміла, як багато помилок зробила у своєму житті. Мені стало ясно, чому Ліда, коли чекала на дитину, рано пішла з мого дня народження. Вона вискочила зі столу прямо в той момент, коли я подавала свою фірмову страву – рибу. Мені стало зрозуміло, чому Ліза зом ліла, коли ми, всі такі радісні, зустрічали її з кульками з полоrового будинку. А коли ми були в неї вдома, я зрозуміла, чому вона не танцює з нами і відмовилася їхати в караоке.
Мені стало ясно, чому Надя не прийшла на моє весілля. А я думала, мовляв, подумаєш, немовля. Що з ним станеться за один вечір? Мені стало ясно, чому Кіра не зводила очей зі свого малюка, який повзав по підлозі. Адже я прийшла до неї попити чаю та розповісти про свої життєві проблеми. Мені стало ясно, чому Олена завжди така нер вова, коли її діти роблять якісь дурні вчинки. Адже всі ми у дитинстві були такими. Подумаєш, пхають пальці в розетку. Не обов’язково, що їх ударить струмом. Мені стало ясно, чому у Людмили в будинку завжди такий бардак.
А я ж її думала, що вона живе, як у свинарнику – серед гір посуду. Мені стало ясно, чому Ганна воліє замовляти доставку їжі, а не стояти на кухні і не варити собі що-небудь після того, як нагодувала своїх дітей. Адже я ще роздавала всім поради, праворуч і ліворуч, говорила, що вони забувають про себе, про своє особисте життя, всю свою увагу переключають на дітей, начхали на себе. Я народила у 36 років. І тільки зараз зрозуміла, наскільки дурними були мої слова та обра зи.