Оліна свекруха завжди була дуже веселою та позитивною жінкою. Лідія стежила за модою, вона завжди мала гарну зачіску. Вона щонеділі ходила до церкви, і одного разу священик порадив їй купити свічки за упокій. ”Але навіщо?” – подумала Лідія, адже їй було лише 60. -Ти ж із невісткою живеш. А це не дочка – сказав священик. Та й в останній шлях треба готуватись заздалегідь. Лідія прислухалася до поради. За тиждень скупила всі свічки і навіть про тапочки не забула. Повернувшись додому, Лідія запакувала все в сумку: одяг, покривала, хустки, рушники, хрест.
Подумала, мовляв, хай усе буде до того, як усе станеться. А ось мамі подруги Олі – Марії – було 78 років. Вона ніколи собі такого не купувала. Говорила, що на лавці ніхто не залишиться. Усіх закопають”. Але сталося нещастя. Померла ця жінка перед вихідними, а в ті часи магазини, де можна було купити все необхідне, якщо воно було в наявності, працювали тільки по буднях. Саме тоді Марія прибігла до Олі та попросила у неї набір свекрухи.
Обіцяла все купити, як тільки магазини відчиняться. Так і вчинили. Минуло лише кілька днів, і Лідії наснився сон. У цьому сні до неї підходила незнайома жінка і просила прийти до неї, допоки у її ряді є місце. Говорила, що треба терміново помінятися одягом. Того ж вечора Лідія пішла в інший світ. Хоча місяць тому вона проходила повне обстеження, і лікарі запевнили її, що з нею все гаразд.