Валя та Мишко просто мріяли про дітей, але не могли наро дити. І тут якось до них додому з’явилася сусідка з малечею на руках

Валя та Мишко жили звичайним життям. Вони вже звикли до думки, що в них ніколи не буде дітей… так вже склалося, що можна було вдіяти… Якось до Вали прийшла сусідка, Аня з дев’ятимісячною донькою на руках. – У вас все одно немає дітей, – почала сусідка, – заберіть нашу Катю собі, га? Ми з чоловіком збираємось на заробітки в інше місто, а Катя нам заважатиме. Відчувши шлейф міцної нетверезості сусідки, Валя мало не стусанами її вигнала зі свого будинку, але наступного дня Аня знову до неї з’явилася з тим самим проханням. Валя вже замислилася. Зникне бідне маля з такими горе-батьками… але що ж вона могла вдіяти? Як відреагує Михайло на таке безумство? Втім, Михайло сам уже почув те саме прохання від чоловіка Ані. Він сам думав, як відреагує Валя, якщо погодиться забрати малюка у сусідів.

– Не забереш її, залишимо на вокзалі, а якщо з нею щось трапиться, це буде на твоїй совісті, – видала Аня, залишивши дочку в одному конверті з пологового будинку у сусідки. Побачивши дружину з немовлям, Мишко про все здогадався. Він зістрибнув з місця, обійняв Валю, і з того часу вони стали справжніми батьками маленької Каті. Валя з Мишком дали дівчині все, що було в їх силах. Катя виросла справжньою розумницею. Вона навчалася у школі на вищі оцінки, а потім вступила до столичного університету. Тоді й довелося знайти житло дівчині, і вона влаштувалась у Аліни Григорівни. Хазяйка не брала з Каті грошей, що здалося дуже дивній дівчині, адже з її сусідки господиня брала оплату за співжиття.

– Ми з вами схожі, – сказала Катя одного разу, зустрівши сусідку в передпокої. – Не кажи дурниць, дівчинко, – відповіла господиня. Аліна Григорівна того ж дня поспішила до Вали з Мишком, щоб розповісти їм, як Катя почала здогадуватися про все. Коли жінка приїхала до батьків Каті, вона не встигла роззутися, як на порозі з’явилася і сама Катя. – Мені мої подруги розповіли, що ви не мої рідні батьки, – сказала вона, глянувши Валі в очі, – може, ми й не кровні, але ви мої найдорожчі люди на світі. Виявилося, Аліна Григорівна була рідною тіткою дівчини, вона про все дізналася і вирішила таким чином повідомити про своє відкриття.

Leave a Comment