Андрій був моїм однокласником, а ще найкращим другом ще зі шкільної лави. У школі він зовнішністю не виділявся, був надто худий і щуплий, тому дівчата його не дуже любили. Мені він подобався за неабиякий розум і веселу вдачу. Після закінчення школи ми з сім’єю переїхали в інше місто, але я з ним спілкування завжди підтримувала. В обласному центрі я вступила до університету, там зустріла свого майбутнього чоловіка.
З Олексієм ми зустрічалися три роки, перш ніж наважитисяна шлюб. Одразу після реєстрації стосунків я заваrітніла. Як часто буває, Льоша не був готовий до такої відповідальності . Він сам незабаром наполяг на розлу ченні. Після розлучення я з донькою змушена була повернутися до батьківської квартири. Андрій мене підтримував під час шлюборозлучного процесу, а влітку запросив поїхати з ним на море, зрозуміло, взявши з собою і дитину.
Він сам купив для нас квитки. Я трохи зніяковіла, але погодилася. До цієї відпустки я його років сім не бачила, тож дуже здивувалася, коли мене зустрів високий, високий чоловік. Під час відпочинку у нас розпочався роман. Хочу сказати, що я найщасливіша жінка у всесвіті. Таке враження, що Андрій завжди був моєю долею. Недавно він зізнався , що любить мене ще зі школи.