Ми з Наташею разом прожили чотири роки. Вона мені наро дила сина. Після народження дитини запропонувала, щоб її батьки переїхали до нас, бо їй потрібна допомога з малюком. Я зовсім не був проти. З її батьками у мене завжди були дуже добрі стосунки. Коли малюк трохи підріс, Наташа вийшла на роботу. Після цього мирний порядок речей у нашій сім’ї пішов верх дном. Вона часто пропадала на роботі, приходила пізно.
На цьому ґрунті стали відбуватися конфлікти. Потрібно віддати належне батькам Наталки, вони у наші стосунки не лізли, доньку свою не захищали, а навіть навпаки. Я якось чув, як вони її ла яли. Щоб з’ясувати чим займається моя дружина, я найняв приватного детектива. Той усі мої підозри тільки підтвердив – Наташа зра джувала мені зі своїм шефом, який, до речі, теж одружений.
Я одразу подав на розлу чення. Дитину я вирішив відвоювати, а Наташу виrнати. За сина вона й не боро лася, легко погодилася віддати, але от розлу чатися зовсім не хотіла, йти їй не було куди. Її батьки продали свою квартиру минулого року. До речі, її батьків виганяти було шкода, але вже склалися обставини. Зви нувачувати у всьому вони мають свою дочку, будь-хто б на моєму місці так вчинив.