У чоловіка з сестрою донедавна були цілком добрі стосунки. Вони часто зідзвонювалися, вітали одне одного зі святами. Нещодавно чоловік мав ювілей. Ми запросили його сестру з сім’єю. Вони з чоловіком були у відпустці, тому й погодилися приїхати. Тим більше, що брат із сестрою давно не бачилися. Весь цей час ми купували продукти, водили їх у різні місця, щоб розважити гостей. Все, звичайно, за наш рахунок. Мені якось і на думку не спало б вимагати з гостей гроші за щось. Відпочили вони непогано, а коли гості від’їжджали, вони запросили нас погостювати до себе, коли відпустка буде вже в нас.
Під час нашої відпустки ми попередили, що скоро приїдемо, а вони нас запевнили, що чекають. На столі було лише те, що принесли ми. Я здивувалася, але увагу на цьому не загострювала. Наступного дня нам було сказано, що готувати ми будемо самі. Вони сидять на особливій дієті. Ми здивувалися, бо обидва вминали те, що ми принесли. Не знаю я дієт, на яких можна жирний торт із кремом, копчену ковбасу та коньяк. Ми з чоловіком перезирнулися, але погодились. Чоловік був приголомшений не менше за мене.
Щоб золовка готувала щось особливе, я не помітила. Але вони харчувалися із чоловіком окремо, ми окремо. Було дуже незручно. Якщо ми кудись хотіли сходити, то нам заявляли, що у них на такі прогулянки грошей немає. Чоловік соромився і казав, що ми запрошуємо. Гостюючи таким чином три дні, ми вирішили поїхати додому. Ми зовсім очманіли, коли нас попросили сплатити за комунальні послуги. Чоловік мовчки поклав гроші на дзеркало у передпокої, і ми поїхали на вокзал. Проводити нас ніхто не став.