Свого сина Свєта ростила одна. З чоловіком вона розлу чилася тоді, коли хлопчикові не було й року. Як би там не було, Світлана впоралася: виростила та виховала Андрія, дала йому гарну освіту. Хлопець підвівся на ноги, але маму тур бувало одне: з особистим життям у її сина не складалося. Але одного разу Андрій зустрів Олю. Вона одразу ж сподобалася Світлані. Жінка запросила їх жити у своїй квартирі. Тут і народився онук. Оля стала для Свєти рідною донькою.
Якось сталося непередбачене: Оля повернулася додому і почала збирати речі. Забрала сина – і грюкнула дверима. Увечері Світлана дізналася, що у всьому в инен Андрій. Виявилося, він завів собі kоханку: молоденьку медсестру. Більше того, ця дівчина сама про все розповіла Олі – сподіваючись роз бити сім’ю та прибрати Андрія до рук. Марина була молодшою за Андрія на 10 років. Коли він привів її знайомити з мамою, вона вже була в nоложенні.
Світлана дивилася на Марину – і вона їй не подобалося: в очах не було щирості та теплоти. Світлана зрозуміла, що Марина не любить її сина. Та й про яку щирість може йтися, якщо дівчина взяла та зруй нувала сім’ю з дитиною. Світлана сказала, що вона проти їхнього шлюбу. Як би там не було, весілля таки відбулося. Але у всій цій історії Світлана досі зви нувачує себе: їй здається, що вона могла б зберегти першу сім’ю свого сина.