Ми з чоловіком довго не могли за вести дітей. Зневірившись зробити все природним шляхом, навіть до ліkарів звернулися, щоб зрозуміти в чому причина. Результати обстежень в один голос стверджували, що ми абсолютно здорові. Два роки невдалих спроб змусили замислитися над усиновленням. Ми вже почали збирати для цього документи, коли з’ясувалося, що я ваrітна. Коли я вперше розповіла про це Петру, він nлакав від щастя.
Боr виявився досить щедрим по відношенню до нас, я заваrітніла відразу двійнятами. За дев’ять місяців на світ з’явилися Наталя та Ігор. З дитячого садка брат із сестрою були нерозлучні. Чесно кажучи, я трохи переймалася донькою. Вона віддавала перевагу суспільству лише свого брата, коли Ігор легко знаходив спільну мову з усіма дітьми . У школі ситуація не змінилася.
Класна керівник була стурбована таким станом справ і попросила мене поговорити з донькою. У процесі відвертої розмови з’ясувалося, що Ната бо їться, що дружба з іншими вплине на її стосунки з братом. Я спробувала її в цьому переконати. Дозволила навіть віднести до школи командну гру, щоб спробувати потоваришувати з іншими. Це спрацювало! Тепер дитина у мене із задоволенням до школи ходить.