До чоловіка потрапило відео з лекцією якогось “гуру” У мого чоловіка “поїхав дах”… Ми з ним працюємо, діти навчаються. Живемо так само, як і сотні тисяч інших сімей. За середнього матеріального надбання. Жили тихо-мирно, доки чоловікові не потрапило відео з лекцією якогось “гуру”. Це месія стверджував, що цивілізація котиться у прірву. Ми зійшли з призначеного нам шляху і крокуємо у прірву, казав той. Мене марення цього божевільного не зачепило, а ось чоловік зацікавився. “Гуру” вказував шлях до порятунку – необхідно відмовитися від усіх благ цивілізації і жити в лісі. Там у нього вже будується селище, де на цивілізацію буде накладено табу.
Немає і не буде ні водопроводу, ні електрики, ні всесвітньої павутини. Вода з колодязя, овочі з городу, пшениця з полів. Хатини у його лісі вже продаються. Охочі можуть купити. – Не зволікайте! Відмовтеся від цивілізації та переселяйтесь у моє селище! – віщав гуру, а чоловік все більше переймався цим маренням. – Ми з тобою вже не врятуємось, – казав він мені. – Але дітей ми ще можемо врятувати. Давай переїдемо жити до лісу! – Чого?! Відмовитися від душу та м’якої перини, і вирушити на поживу комарам?! Ні-коли! – Відшила я його. Але мій чоловік вирішив взяти мене змором.
Почав або сам триндеть про шкоду цивілізації, або включати голосно марення цього “недогуру”. Безперервно. Дочекається він, що я його ноутбук на його порожньому голові зламаю! А днями він мене запитує: – А де знаходяться документи на нашу квартиру? – Чого це ти про них згадав? — Просто хотів уточнити, чи не загубилися вони, — відповів він. Навіть нехай не сподівається. Документи маю на роботі. У сейфі. До них йому не підібратися. Я за дітей турбуюсь. З цього юродивого доведеться забрати дітей і вирушити до свого “старця”. Скоро я вийду у відпустку. Заберу дітей та на місяць переїду до батьків. Якщо він до мого повернення не викине з голови цю каламуть, подам на розлу чення.