Думаєте, одні свекрухи огризаються на невісток? А ось і ні. Я вам зараз таку історію розповім… Знайомство з моєю майбутньою невісткою пройшло ідеально. Вона здалася мені дуже милою, цікавою та турботливою дівчиною. Ми зі сватами були досить близькі, тому й поєднали наші зусилля, подарували дітям квартиру на весілля. На щастя молодим не було меж. – Як же нам вам віддячити? – Обіймала нас постійно невістка. – Онуками, люба, онуками! Чим більше тим краще! – Сміялася я. Наше бажання не дало на себе довго чекати. Незабаром син зробив нам сюрприз, показавши знімки УЗД. Ми з чоловіком nлакали від щастя.
Я вже не вірила, що все відбувається наяву, а не уві сні і просто була вдячна долі за таку удачу мати сім’ю, яка в нас вийшла. Коли настав час вибирати ім’я онукові, син сказав: – Ну , тут і вибирати нема чого. Наслідуватимемо традиціям. Я назву сина на честь батька. – Що? – Невістка округлила очі , – тобто я його виношую, народжую, а моєї думки при виборі імені навіть не питають? – Дорога, – я вирішила втрутитися, – у нашій родині є така традиція: кожного першого хлопчика в сім’ї називають на честь його діда. Цій традиції вже понад 10 років. Ось тут невістка і показала свою справжню сутність.
– Маріє Володимирівно, дитину вам народжувати? А виховувати? А годувати, ліkувати, робити уроки з ним? – Ну, – намагалася я вставити слово. – Ніяких “ну “, – перебила мене невістка, – все це повинна робити я, так що будьте добрі, відчепіться від мене зі своїми традиціями, будь ласка. Я сама вирішу, як назвати свого сина, а якщо вам така перспектива не подобається, я поїду прямо до інших бабусі та діда з полоrового будинку. От і все! Мені буде прикро, якщо невістка порушить багаторічну традицію, але й втручатися у сімейні справи сина я теж не хочу і не буду … Подивимося, що з цього вийде.