Жила у нас в гуртожитку у свій час дівчина Даша. У неї був хлопець Максим, такий романтичний хлопець. І крім Даші нікого навкруги не бачив, ніхто йому не потрібен був, тільки вона. Я пам’ятаю, який він зробив Даші сюрприз до Дня Святого Валентина. Всі дівчата в гуртожитку тоді прилипли до вікон і заздрили. Максим зібрав багато людей, які стали у вигляді сeр pця. У кожного в руках було по гелевій кульці у вигляді сеp ця. А сам Максим стояв у центрі сеr ця та під гітару співав пісні про кохання.
-Даша, швидше спускайся до нього, а то простигне хлопець, шкода ж, – говорили дівчата. -Ні, нехай ще поспіває, нехай намагається, – задоволено відповіла Даша. І все було б чудово, але вони часто сварилися. Особливо коли стали жити разом. Даша щойно здобувала вищу освіту, підробляла офіціанткою. У той час, як Макс уже працював у великій компанії, пристойно заробляв. Коли він познайомив Дашу зі своїми батьками, мати Макса була проти дівчини. – Вона ж найпростіша, звичайніша… Це не твій рівень, Максе.
Знайди собі когось пристойніше. І вибирай, чи вона, чи батьки. Так Максу довелося переїхати від батьків, він винайняв квартиру. Незабаром Даша до нього переїхала і почалися побутові сварки. При чому вони були якісь дрібні та незначні. Але після кожної сварки у Даші була звичка повертатися до нас у гуртожитку. А потім вона чекала, доки Макс за нею приїде і зробить гарний сюрприз. Мені здається, їй просто подобалося, як Макс щоразу її дивує. Напевно, більшість сварок вона просто так вигадала заради сюрпризу та подарунка від Макса.