Я довгий час пропрацював для друга безкоштовно, а коли настав час працювати разом вже на законних умовах, він вразив мене своєю поведінкою

ПОЛЕЗНОЕ

Є у мене друг Сашко, ми мало не з першого класу дружимо. Я вважав його найкращим другом. Ми через багато разом пройшли. Нині вже дорослі люди, наші родини теж досить тісно дружать. Два роки тому Сашко започаткував комерційну фірму на свої накопичення. Коли я на початку заглянув до нього в офіс, побачив, що бухгалтерія його фірми в жа хливому стані. На цей момент грошей на бухгалтера не було, тож вони самі якось усе робили, виходило не надто добре.

Тоді я, як справжній друг, запропонував йому свою допомогу, ясна річ, безкоштовно. У мене була хороша робота, але я після роботи ще до друга у фірму заходив на кілька годин, щоб привести там папери у лад. Так я майже рік у нього працював на добровільній основі. Фірма з того часу досягла успіху, штат співробітників збільшився майже вдвічі. Настав час і бухгалтера найняти.

Вийшло так, що у той період мене скоротили на основній роботі. Сашко про це чудово знав. -Ну що, тепер разом працюватимемо вже на законних умовах? — посміхнувся я. А Сашко відвів погляд. -Знаєш, тут така справа, я вже найняв іншого хлопця. Він на співбесіду прийшов. Я нічого не сказав, але дуже обра зився. Хіба це по — дружньому? Так він мені віддячив за мою допомогу? Ось як із такою людиною далі спілкуватися?

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *