Аня та Сергій були знайомі з першого класу, вони всі 11 років просиділи за однією партою. Хоч вони й були різними за темпераментом та інтересами, Сергію подобалася математика, а Ані мови та література, але вони дуже підходили один одному. Після школи вони разом вступили до одного вишу, лише на різні напрямки. Сергій навчався на програміста, а Аня на лінгвіста. Сергій став швидко заробляти, зробив Ані пропозицію, і вони з’їхалися. Тут почалися перші nроблеми. Адже Ганна звикла так, як було в неї в сім’ї. Тато заробляє гроші і віддає їх мамі, адже вона краще знає, куди їх потрібно витратити. Сергій думав інакше. Мовляв, він заробляє більше, тому сам буде розпоряджатися своїми фінансами.
Тим більше, що Аня гуманітарій, він мав думку, що гуманітарії взагалі рахувати не вміють. Невдовзі Сергій став приносити додому дорогі прилади, доповнення до комп’ютера, різні ігри. Він був схиблений на своєму комп’ютері та віртуальній реальності. Якщо Аня просила гроші, він завжди давав. Але дівчину напружувало те, що вона навіть не знає, скільки її чоловік заробляє. Він не говорив. Минув час, Аня почала замислюватися на рахунок дітей, сім’ї. Але Сергія це мало цікавило. Дівчина попросила вийти на серйозну розмову щодо їхніх цілей у житті.
Вони виявилися різними, Ганна сказала, що подасть на розлу чення. Але Сергій відреагував мляво, ніби сам не проти. Аня від нього пішла. За два роки Аня зустріла Пашу. Хоч він і не був настільки багатий, як Сергій, хоч у нього й була невелика однокімнатна квартира, замість трійки Сергія в центрі міста. Зате Паша мріяв про сім’ю та дітей. Усі подруги відмовляли Аню зустрічатися з Пашею і скоріше повернутися до Сергія, але вона їх не послухала. Все ж таки вийшла заміж за бі дного Пашу, зате через рік наро дила йому здоровенького сина, у них з’явилася дитина, про яку так мріяли.