Іра працювала у компанії, де познайомилася зі Славіком. Вони завжди працювали в парі, але потім Іру перевели до іншого відділу. Але це не завадило молодим людям продовжувати спілкуватися. Іра була закохана у Славіка, але її дуже засмучував той факт, що в нього була дівчина. Вони жили в цивільному шлюбі, і те, що Славік не поспішав із нею до РАГСу, давало Ірі якусь надію. Через рік Славік заявив Ірі, що він остаточно розлу чився зі своєю дівчиною, тому вони вільно можуть зустрічатися разом. Тепер можна не хова тись від колег на роботі.
Іра була щаслива. Але через якийсь час з’ясовується, що колишня дівчина активно намагається повернути Славка назад, часто приїжджає до нього додому, навіть лишається на ніч. Іра все терпіла, сподівалася, що це колись скінчиться. І скінчилося, тільки не на її користь. Славік сказав, що Іра не та дівчина, з якою він хоче бути. Адже вона його дуже багато разів прощала, а йому така м’яка дівчина не цікава. Минув час, Іра вдавала, що забула Слаіка. Навіть почала часто зустрічатися з іншими чоловіками, сподівалася, що хтось із них їй справді сподобається.
Але в глибині душі вона чекала, коли їй подзвонить Славко. Вона почула від спільних знайомих, що він одружився, у нього дворічний син. Але це не зупинило Славіка все ж таки зателефонувати Ірі через 5 років. Вони зустрілися, Іра одягла найкраще плаття, зробила нову зачіску, намагалася виглядати для нього просто чарівно. Але навпроти себе Іра бачила просто байдужу до неї людину, Славік постійно перевіряв годинник і дивився кудись повз неї. Ірі було неприємно, на стільки, що вона остаточно зрозуміла-Славік їй не потрібен. Вона відпустила його – усередині себе.