– Ось тепер, Сергію, доведеться викликати твоїх батьків, – сказала директорка 10-річному хлопчику. – Я ж вам говорю, я нічого не крав! – мало не плачучи, стояв на своєму Сергій. Директриса з Сергійком сіли в її кімнаті і стали чекати на слідчих і, власне, на батьків хлопчика. А вся річ у тому, що на першому уроці Марина, однокласниця Сергія, вирішила пожартувати з іншої однокласниці, Лариси. Марина стягла новенький планшет зі столу Лариси і заховала його в портфелі Сергія, очікуючи на реакцію однокласниці. Реакції довелося чекати довго, а на перерві сама Марина загралася і забула про свою витівку.
Тим часом Лариса закотила скандал у всьому класі, і весь наступний урок усі діти шукали у класі планшет Лариси. Раптом класна керівниця сказала розкласти всім весь вміст портфелів на столі. Чи бачили б ви обличчя однокласників і самого Сергія, коли він дістав зі свого рюкзака планшет однокласниці. – Це я зробила, я хотіла пожартувати з Лариси, – заплакала Марина. – Марино, я знаю, що Сергій твій друг, але не варто його так захищати. Кожен має нести відповідальність за свої вчинки, – сказала класна керівниця. Сергія повели до кабінету директора. Ось так все і почалося.
Коли прийшли слідчі та батьки Сергія, ніхто хлопцеві не повірив, адже весь клас побачив, як він дістав планшет зі свого рюкзака. – Сергію, ми мало тобі купуємо, синку? – Витирала мати Сергія сльози з очей. Раптом у кабінет увірвалася Марина. – Та повірте ж ви мені нарешті! Я підсунула планшет у портфель Сергія, щоб поглянути реакцію Лариси на зникнення її подарунка на день народження. Потім я загралася і забула про планшет. Сергій ні в чому не винний! Сергій підморгнув Марині, вони посміхнулися один до одного. Хлопчика з батьками відпустили, а Марину чекала довга розмова з директоркою про те, до чого можуть привести такі жарти.