Після сме рті чоловіка Олександра Павлівна сильно захво ріла. Вона ніяк не змогла змиритися з такою втратою. З Миколою вони прожили разом 35 щасливих років, виховали сина та доньку. Все життя було у них пов’язане. Ще замолоду вони мріяли піти в інший світ разом. Але Микола поспішив. Залишившись на самоті, жінка сильно затужила. Її постійно мучили щасливі спогади минулого. Коли вона захво ріла, її госnіталізували.
Ліkар порадив доглядати за жінкою, щоб вона одужала. Жити однією їй не можна було. Брат із сестрою обговорили ситуацію. Брат запропонував забрати спочатку мати до себе, а потім, через місяць, передати турботи по догляду сестрі. Так і вирішили. Настя періодично дзвонила братові та матері, цікавилася ситуацією, вони стверджували, що все добре. Тільки в голосі матері не було радості.
Коли дочка прийшла відвідати матір, вона помітила, що вона не в найкращому стані. Дружина брата недолюблювала свекруху і зовсім не дбала про неї. Андрій більшу частину дня був на роботі, тому не міг забезпечити матері належного догляду. Дівчина сильно розлю тилася на брата, вони навіть посва рилися, вона забрала матір до себе. Тільки в атмосфері турботи жінка знову набрала сили.