У мене є брат Женя, який є повною протилежністю до мене. Ми настільки різні, що я зараз взагалі дивуюся, як ми могли вирости в одній сім’ї і отримати однакове виховання, якщо ми так різнимося. Я завжди була відповідальною та пунктуальною. Мені важливо у всьому бути найкращою, стежити за планами, виконувати всі ппоставлени цілі. Я школу чудово закінчила, університет із червоним дипломом. А от у Жені інші погляди на світ. У школі його тягла я, універ він взагалі абияк закінчив і то не без моєї допомоги. Зараз нормально не працює, до того ж нещодавно розлу чився.
І після розлу чення у нього різко впав настрій і зник будь-який інтерес до життя. Батьки стали турбуватися про свого 35-річного хлопчика. Як же так, у Жені немає роботи та дружини, треба його якось розвеселити. І вирішили батьки подарувати синові машину. Мовляв, так у нього стимул і мотивація до роботи з’явиться, а як вестиме енергійний спосіб життя, то може ще одну дружину собі знайде. Взяли батьки кредит, подарували машину синові. Але тільки Женя не збирається допомагати їм розплачуватися. Мовляв, у нього немає стабільної роботи, тому грошей зайвих теж немає.
Натомість батьки змушені зараз на одних макаронах та картоплі сидіти. Нормально таблетки собі не купують, мене всі родичі зви нувачують, що наші батьки живуть надголодь. Але винною виходжу я, якщо мені з цього кредиту взагалі нічого не дісталося, я батьків брати гроші в банку не змушувала. Вони дорослі люди, самі розуміли, на що вони йдуть. Чомусь Женю ніхто не зви нувачує, зате я завжди в них ви нна. Я допомагаю батькам тільки у купівлі ліків, але платити за кредит брата я не збираюся. Тому що йому все в житті легко сходить з рук, тож сподіваюся, що в нього прокинеться совість, і він почне хоч якось батькам допомагати.