Сина я з пелюшок ростила одна. Наречений мене поkинув, коли я була ваrітною. У виховання Максима я вклала все кохання та турботу, яка в мене була. Він виріс дуже гідним хлопцем і виправдовував усі мої сподівання. У школі він чудово навчався, тому без особливих проблем вступив до хорошого інституту, навчався на бюджеті. Син мріяв стати програмістом. У нас були досить добрі стосунки. Син ділився всім, що відбувається в його житті. Я була в курсі всього.
Він розповідав мені про друзів, навчання, викладачів, іноді навіть поради питав. Але потім усе різко змінилося. Він став пізніше приходити додому, і наші посиденьки припинилися. Я прямо спитала сина: -Що відбувається? Він трохи збен тежився: -Мамо, у мене з’явилася дівчина. Через місяць Олена з’явилася у нашому будинку. Син заявив, що вони хочуть одружитися. Звісно, ця новина мені зовсім не сподобалася. Хто одружується взагалі у дев’ятнадцять? Олена була старша на п’ять років.
Я сказала, що перед тим, як одружитися, потрібно відбутися в житті та працювати. Незабаром Максим почав працювати на складі вантажником і через це пропускав заняття в університеті. Я бачила, як на моїх очах руй нується життя мого сина. Олена тим часом витрачала його гроші на зустрічі з подругами та шмотки. Якось я не витримала: -Максим, невже ти не бачиш, на що перетворилося твоє життя? Невже ти цього хотів? Він замислився. Скоро вони розлу чилися.