Я, як старший син у родині, з сестрою, з мамою і без батька, завжди відчував на собі відповідальність голови і годувальника сім’ї. Моя мама працювала на двох роботах, щоб забезпечити нас , і, дивлячись на це, я прагнув до того, щоб якомога швидше знайти роботу. Уже в 15 років я таки знайшов роботу: вечорами посуд мив в одній забігайлівці. Платили небагато, звичайно, але ж хоч щось.
З часом я змінив роботу на щось серйозніше, зарплата збільшилася, і незабаром вже я сам забезпечував всю сім’ю грошима, а маму відправив на заслужений відпочинок. Весь цей час моя сестра навіть не спробувала якось допомогти нам з мамою, не хотіла знайти собі роботу, а мама була не проти, що дочка весь день вдома сидить. Коли сестра заявила , що знайшла собі хлопця, я сподівався, що хоч він буде людиною розумною, ось тільки він просто став черговим паразитом, на моїй шиї.
В цей час я знайшов роботу бухгалтера, і жив в іншому місті, але все одно більше половини зарплати я відправляв мамі, сподіваючись, що вона добре на ці гроші живе. І ось, в один вихідний день я прийшов і побачив, що сестра нахабно бере у мами деньги, а та зовсім спокійно все віддає, а зять-то добре влаштувався! Гроші своєї тещі на себе витрачає. В той же день я вигнав і сестру, і її безпорадного чоловіка з дому мами, сказав, щоб самі собі і будинок, і роботу знайшли, і поклявся, що не дам і копійки у мами вибити.