– Звертай увагу на те, як він ставиться до інших людей. До продавщиць, до офіціантів, до стареньких на вулиці… Перед тобою він будуватиме з себе джентльмена, а перед сторонніми йому прикидатися нема чого. Там він себе покаже у всій красі. Це такий детектор, – вчили її подруги. І Лера спостерігала за поведінкою свого молодого чоловіка. В автобус сідає жінка з дитиною, він кидався допомагати їй… Допоміг бабусі, що послизнулася, і поцікавився – “Може աвидку викликати?”… Перепрошував перед продавщицею, що розплачується дуже великою купюрою… Запитував дозволу у прибиральниці, чи можна пройти по щойно митій підлозі… Якось, коли їхали його машиною, перед ними була калюжа, а тротуаром проходили юнаки років п’ятнадцяти.
Паша зупинився, дочекався доки хлопці пройшли “небезпечну територію” і лише потім поїхав далі. – Бери не роздумуючи. – сказали подруги. – Ввічливий, м’який! Він тебе ніколи не скривдить… – У мене завтра вихідний. З ранку є деякі справи, а годин до двох підскочу за тобою, поїдемо до парку. У разі чого зідзвонимося, – сказав їй Паша. У призначений час він не приїхав. Лера відправила СМС: “Я на тебе чекаю”. У відповідь тиша. Спробувала додзвонитися – “Абонент поза зоною дії”. Годині до сьомої вечора Лера запанікувала.
Обдзвонила ліkарні та морги – “Не надходив”. Дзвонила Павлові раз на годину. А у відповідь тиша. Подзвонив сам із ранку. – Що трапилося? Навіщо ти мені дзвонила? – Як – “Що сталося”! Ми з тобою домовлялися! – Ну раз не приїхав, могла збагнути, що плани змінилися! Не зміг. Виправдовуватися не має наміру! – Ну, а здогадатися про те, що я про тебе турбуватися буду, ти не міг? Я весь день і всю ніч переживала! – Я що – дитина? Я тебе просив за мене турбуватися? – Я так розумію – ти виба чатися не збираєшся! – Я не підкаблучник – перед своєю бабою вибачатися… – Не спрацював ваш “детектор”, – сказала Лера подругам.