Чоловік-жмот. А я і не підозрювала про це, коли виходила заміж за нього. У нього була високооплачувана робота, але і я теж непогано заробляла. Після весілля ми купили машину, взяли квартиру в іпотеку і жили в любові і злагоді. Чоловік повністю взяв на себе щомісячні платежі за квартиру, хоча для початкового внеску я продала однушку батьків. Щоб якось допомогти коханому чоловікові, я взяла на себе всі витрати за їжу і комуналку. Так ми жили три роки і мріяли про дитину. Коли я нарешті заваrітніла, обидва були щасливі і з нетерпінням чекали появи малюка.
Під час ваrітності у мене виникли деякі ускладнення, через що довелося спершу працювати неповний робочий день, а потім рано піти в декрет. І тут я побачила справжнє обличчя свого чоловіка. Я дізналася, що всі ці роки він ділив фінансові обов’язки, і так як я почала заробляти мало, то зобов’язана була хоча б купити продукти. Чоловік не давав мені зайвих грошей, а всі мої гроші я витрачала на таблетки і одяг. Щоб купити для мене і майбутньої дитини необхідні речі, мені доводилося благати чоловіка і доводити, що річ необхідна.
Для коляски мені довелося позичити у подруг, тому що чоловік вважав цю покупку непотрібною. Після народження малюка, коли мені нарешті вдалося вийти на роботу, чоловік віддав мені листочок, на якому були всі речі, які він купував за свій рахунок, в тому числі і пелюшки, памперси для дитини. Чоловік, як “людина доброї душі”, дозволив мені повертати свої борrи потроху. Яка благородна людина, добре, що відсотки не порахував. Після цього я просто втекла від такого жмота, подала на розлу чення і аліменти.