Я дуже люблю свою дружину. Вона найкраща жінка, яку я колись зустрічав. Також вона прекрасна людина та друг. У нас із нею завжди були добрі взаємини. Проте нещодавно це змінилося. Все почалося з того, що її підвищили на посаді. Після цього я став помічати у її поведінці такі риси, які раніше жодного разу не виявлялися. Вона стала дивитися на мене зверхньо і вважати себе краще за мене. Ми не часто сва римося, я сказав би рідко. Але вона після підвищення часто про це мені нагадує і вважає, що, раз вона отримує більше за мене, то і останнє слово за нею. Звісно, мені від цього прикро. Такого від дружини я не очікував.
Іноді мені хочеться висловити своє невдоволення, але я не роблю цього, тому що вважаю, що неадекватно звин увачувати її через те, що вона багато працювала та отримала підвищення. Інша справа вказати на те, що вона почала зазнаватись. Але це робити я не можу, або не хочу. Я люблю її і, незважаючи на те, що мені не подобається її поведінка, кривдити її я не хочу. Вперше за всі роки нашого з дружиною шлюбу я вирішив обговорити нашу проблему з моїми друзями. Вони дуже здивувалися, що дружина так веде, але більше здивувалися моєї реакції. Адже, на їхню думку, я — жорстка людина. Так, у компанії я такий, але із дружиною я зовсім інший.
Ввести себе грубо з нею я не можу. Єдина порада, яку друзі мені дали – вести із дружиною жорсткий діалог, адже якщо не йти на це зараз, потім може бути пізно. Вони навели багато прикладів людей, що зазналися, і я знаю кілька. Це більше поширене серед зірок, які погано поводяться з іншими, мовляв, вони щось із себе уявляють. Найбільше мені допомогла порада батька. У нього є друг, який замолоду грав на гітарі, у них був рок-гурт. Після слави він різко змінився, і батько в потрібний момент зупинив його. Друг досі дякує йому за це. Тому батько сказав мені, що треба контролювати її поведінку та зупинити її зараз, потім буде надто пізно. Сподіваюся, у мене вийде, адже дружину я люблю, але жити у поrаних взаєминах я не дуже хочу.