Коли мені стало 60, я зробила собі подарунок – купила ноутбук та знайшла своїх рідних. Але як трохи поспілкувалась з ними, зрозуміла, дуже жалкувала про це.

У всіх різні долі та різні погляди на життя. Вирішила сама написати мою історію життя, отримати поради різних людей, адже такі поради бувають дуже потрібні, оскільки рідним я більше не довіряю, близьку подругу не хочу турбувати моїми проблемами. У кожній людині я бачу мого вороrа, оскільки всім сподобалося моє майно. Я народилася в хорошій і досить багатій сім’ї, в якій я здобула хороше виховання, а також вищу освіту. Папа обіймав високу посаду, отримав величезну трикімнатну квартиру. Мій перший хлопець з’явився у моєму житті, коли мені було 24 роки. Він привіз мене до себе, щоб познайомитись з батьками.

Ми подали заяву до РАГСу, але перед весіллям я застала його з іншою жінкою, забрала заяву та повернулася додому. Як потім виявилося, я вже була вагітна, але він про це так і не дізнався, як і я про нього нічого більше не чула. Мабуть, через мої переживання моя дочка народилася слабкою, і ліkарі ставили невтішні діаrнози. Але ми її любили і доглядали. Поки дочка росла, із жи ття піաов батько. А коли їй виповнилося 19 років, її також не ста ло. Моя мама не пережила догляду внучки, і її теж не стало. Я залишилася зовсім одна у свої 44 роки.

Я довго не могла спілкуватися з людьми, працювала на автоматі, була замкнена, нікого не хотіла бачити. Близьких родичів немає, далекі двоюрідні сестри та брати зі мною зв’язку не тримали. На 60-річчя зробила собі подарунок – купила ноутбук. Сусідський хлопчина навчив мене всім хитрощам, я за допомогою соцмереж знайшла рідних, розкиданих по всьому світу. Написала їм про все, що сталося зі мною, що давно на пенсії. Але всіх цікавило моє майно, незважаючи на те, що всі добре й у достатку жили, ніхто в бід ності не був. Думаю, майно залишити сусідському хлопцю, який іноді допомагав мені, але страшне лише одне – прокляття рідних на мою адресу. Порадьте, що робити?

Leave a Comment