З самого дитинства Даша була повною протилежністю своєї сестри, Саші. Навіть незважаючи на схожі імена, вони відрізнялися просто всім, чим можливо і неможливо. Даша була дуже розумною і вихованою дівчиною, знала своє місце в житті, була дуже працьовитою і великодушною. А ось Саша… вона, м’яко кажучи, була не самою тямущою дівчинкою. Ледве відучилася до 9 класу, за хабар вступила до коледжу і весь час покладалася на свою сестру, яка в силу свого милосердя, завжди їй допомагала і ні в чому не відмовляла. І так продовжилося до самого закінчення університету.
Поки Саша гуляла з хлопцями, перебирала їх і встигла навіть вийти заміж до випускного, Даша вчилася і працювала за двох. Поки Саша будувала своє майбутнє, навіть не замислюючись про фінансове становище сім’ї, Даша вже сама купила собі квартиру, в іпотеку, звичайно, але все ж без допомоги батьків, на чиїх плечах так щільно сиділа Саша. Навіть вже після закінчення університету, Саша все ще користувалася добротою своєї сестри. Прохання її не були якимись енерговитратними: з племяшками посидіти або посилку звідкись забрати, та й все, але найчастіше Саша просила допомоги у фінансовому плані.
І ось, коли нарешті і особисте життя Даші налагодилася, і через рік після весілля у неї з чоловіком народилася дочка, на чергове прохання Саші, вона відповіла коротко і ясно-одним словом “ні”. Саша попросила у неї позичити нескромну суму на перше вересня, адже її син в перший клас збирався, але Даша відмовилася допомогти їй, а вже після першої відмови сестри, Саша відразу ж кинулася скаржитися батькам, яка Даша жадібна і егоїстка, але батьки-то розуміли, звідки вітер дме… ні батьки, ні Даша на скарги Саші особливо не відреагували. Після цього Саша почала потихеньку покладатися тільки на себе і на чоловіка, а Даша продовжила жити в своє задоволення з люблячим чоловіком і розумницею донькою.