Моя дружина – моє перше шкільне кохання. Ми ще у школі почали зустрічатися. Разом вступили до інституту і одразу ж після інституту узаконили наші стосунки. За чотири роки у нас народився Слава. Я просто щасливий. У нас все добре в сім’ї: син тішить успіхами, хороша робота, а вдома любляча та турботлива дружина. У мене сім’я, про яку будь-хто може тільки мріяти. Але мати останнім часом увесь час мені стверджує, що дружина дитину наrуляла. Вона вимагає, щоб я зробив тест на батьківство. Якщо чесно, вона ніколи мені приводу не давала.
Але мати стоїть на своєму, вона мені нагадала, що дружина заваrітніла, коли я був у відрядженні. Але це не дає мені приводу, щоб думати, що син не від мене, адже вона могла заваrітніти до мого від’їзду. Я сказав матері, що аналізи дорого коштують, аби вона відстала від мене. Якщо чесно, справа не в грошах, аби мати мене дала спокій. Але вона навіть сама пропонує сплатити за все. Я все намагаюся від себе гнати погані думки, але останнім часом я почав помічати, що справді, син не дуже на мене схожий.
З кожним днем сумніви мені не дають спокою. Я сказав дружині, що Слава на мене не схожий, але вона заспокоїла мене і сказала, що чимось на неї схожий, а чимось на мене. І не обов’язково, щоб дитина була тільки на мене схожа, у неї ж два батьки. Діти на дідусів та бабусь теж бувають схожі. Наче говорила впевнено, спокійно, але мені здалося, що в її голосі відчувається тремтіння. І ось я нарешті наважився зробити цей тест, щоби й мати заспокоїти, і мене самого. Друзі сказали, що й інші є аналізи, але я все-таки здам тест, оскільки він найточніший. Краще дізнатися правду, аніж усе життя жити у сумнівах.