Тато з першої ж зустрічі не полюбив мого чоловіка, але коли одного разу той забув привітати батька, от тоді і почалося справжнє nекло

Скоро буде шість років, як ми з чоловіком у шлюбі. Мій батько відразу не полюбив зятя, адже він був старший за мене на 15 років, але молодший за батька всього на п’ять. Батько називав його «пенсіонером», благо, не в його присутності. На жаль, Костя не став для батька сином, але тим не менш ми проводили разом свята, ходили на шашлики, батько нічого проти нього не мав. Але все змінилося, коли Костя забув привітати батька з днем народження. У нього була зміна, він працює охоронцем. Я кілька разів нагадувала, але, виходить, він все ж таки забув. Як я зрозуміла на наступний ранок, батько сильно образився і розлютився. – Твій чоловік зовсім мене не поважає? Міг хоча б листівку відправити, якщо йому було лінь зателефонувати і нормально привітати, – сказав батько, коли я взяла трубку.

А на той момент чоловік стояв поруч і все чув. Він узяв трубку і спробував виправити ситуацію. – В’ячеслав Петрович, добрий ранок. Я не забув про ваш ювілей. Вчора я відправив листівку, а зараз хочу особисто привітати Вас і подякувати за таку дочку. Будьте завжди здорові і щасливі. Я Вас дуже поважаю і ціную. Чоловік говорив так легко, що я була впевнена, що конфлікт вирішено. Але тоді папа додав: – Звичайно, спасибі. Але з тобою я поговорю потім. Зараз передай слухавку доньці. Батько звелів мені поїхати до них ввечері. Він влаштував мені справжній допит про те, що ж я знайшла в чоловіка? Він згадав усі прогалини чоловіка. Я з усіх сил намагалася виправдати його, але добре розуміла, що він правий. Звичайно, мій чоловік неідеальний. Але я сподівалася, що з часом тато забуде про цей інцидент і їх відносини стануть як раніше. А все вийшло навпаки.

Коли ми їхали в гості до батьків, тато вів себе так, як ніби я приїхала одна. Я багато разів просила, щоб він так не поступав з зятем, але він твердив: «Мій дім – мої правила!» Чоловік в свою чергу добре розумів причини таких дій, тому теж образився. – Так, я забув привітати його. Всі помиляються, з ким не буває. Але це не означає, що він має право знущатися наді мною. Тому вибач, люба, але я терпіти це більше не буду. Я прийняла його позицію, спробувала заспокоїти його, сказати, що все з часом пройде. Але пройшло три роки, і за цей час вони жодного разу не спілкувалися і не бачилися. А нещодавно я дізналася, що вагітна, але не стала розповідати про це ні чоловікові, ні батькам, адже я між двох вогнів. Думаю, покликати батьків до нас в гості і зробити всім сюрприз. Думаю, новина розтопить лід між ними.

Leave a Comment