Мені нелегко далося виростити одного сина. Адже з чоловіком рано розлу чилася, він зовсім не брав жодної участі у вихованні нашого сина. Дитина суму вала за татом і часто збігала з уроків, щоб піти провідати батька. І навіть не знаю, звідки у сина такі думки, але він завжди звинувачував мене в розлу ченні. Але я не могла йому розповісти, що його батько тиран, алkаш і не раз піднімав на мене руку. Куди там руку, кулаками бив – доки не втомлювався. Я боя лася за сина, з п’яну він міг і йому нашкодити.
Але все це я тримала в собі і не розповідала синові. У старших класах мене часто викликали до школи через поrану поведінку Сашка. І одного разу мені зателефонував аж директор. Мене це насторожило, але не в перше було йти і слухати про його витівки. Цього разу виявилося, що все набагато серйозніше, ніж я передбачала. Виявилося, що його однокласниця Лера ваrітна від Сашка. Я сама не могла впоратися з цим завданням. Вирішила піти та познайомитися з її батьками, щоб разом вирішили та зрозуміли, що робити далі. Виявилося, що Леру виховував батько, один, мати її давно померла.
Він запросив додому, налив чай, і ми зрозуміли, що ми маємо ідентичні долі. Він працював і не встигав віддавати належну увагу Лері, а та була надто вперта і зі складним характером. Він виявився уважним, освіченим, милим чоловіком, якого я відразу ж закохалася. Вирішили, що буде правильно, якщо я виховаю онука і при народженні всиновлю. До народження дитини ми багато спілкувалися з батьком Лери, і він запропонував мені вийти заміж. Дав нашому онуку своє прізвище, хоч ми записані в документах як батьки. Наші діти роз’їхалися по різних містах, а ми з чоловіком та сином живемо щасливо.