Батьки з дитинства все за мене вирішували. Кожен крок повинен нести якусь вигоду. З восьмого класу я займалася у репетиторів, а після занять мама до 11 класу перевіряла всі домашні завдання. Змушували мене ходити на всі додаткові заняття, які тільки були в школі. По суті, у мене не було дитинства. У мене не було друзів, адже мама вважала, що вони тільки будуть негативно на мене впливати. На Олімпіаді я повинна була займати виключно перше місце. Друге місце було ганьбою для моїх батьків. Я була зобов’язана добре вчитися і ніде не проявляти слабкість. Я для батьків була якимось втіленням ідеальної дитини, але при цьому мене жодного разу не хвалили. Я не мала права читати художню літературу, так як вони вважали, що я марно витрачаю час.
Навіть від іграшок та ігор повинна була бути користь. У дитинстві я мріяла про ляльок. Мені купували тільки розвиваючі ігри. Вони вибрали університет замість мене. В універі навчання мені давалася легко, так як батьки вклали багато грошей в мою освіту. Там у мене з’явилися перші друзі. Нарешті, я зустріла любов. Про те, що я закохалася, я вважала за краще промовчати, так як представляла реакцію батьків. На побачення ходила потайки, а вдома говорила, що йду в бібліотеку. Розписалися ми з Ромою таємно, поставивши батьків перед фактом. Батьки мене багато ла яли за це, обзиваючи всіляко. Говорили, що даремно вони вклали в мене стільки грошей і часу. Проект “ідеальна дитина” не виправдав очікувань.
Скоро я заваrітніла, чоловік добре заробляв, нас всім забезпечуючи. Мої батьки майже зі мною не спілкувалися і новина про ваrітність їх зовсім не обрадувала. На щастя, батьки чоловіка виявилися хорошими людьми і у нас склалися хороші відносини. Свекруха говорила, що з народженням дитини їх ставлення до мене зміниться, але не тут-то було. Після народження дитини батьки прийшли до мене не для того, щоб привітати і подивитися на онука. Вони прийшли, щоб сказати мені яка я дурна, як я поrубила своє майбутнє. Вони наговорили гиготи і пішли. Минуло півроку і досі ми не спілкуємося. Пару раз я спробувала поговорити з матір’ю, але вона навіть не зволіла відповісти. Вони викреслили мене зі свого життя тільки тому, що я хочу бути щасливою. Я і не сподіваюся, що коли-небудь у нас налагодяться відносини.