Моя свекруха-жінка з характером. Всіх чоловіків сім’ї вона загнала під свій каблук. Вона трохи схиблена на економії, найчастіше, її манія доходить до аб сурду. Вона добре заробляє, але економить на всьому, що тільки можна. Це більше схоже на жадібність. На щастя, ми з нею бачимося нечасто. Карина Петрівна живе в іншому місті і рідко нас відвідує, адже за транспорт потрібно платити! А я не можу до неї часто приїжджати через роботу. Цієї осені потрібно було кудись прилаштувати дітей. У мене захворіла мама, справ стало більше. Ми вирішили залишити дітей у Карини. Я часто дзвонила, щоб дізнатися, як діти. Карина Петрівна говорила, що все у них добре.
Гроші я відправила з ними заздалегідь. Діти нічого особливого не розповідали. Коли приїхала за дітьми, помітила, що вони брудні. Я вирішила їх вдома помити. Діти часто брудняться, граючи в городі, нічого в цьому дивного немає. Але у мене був шок, коли я побачила речі дітей. Вони виглядали так-ніби їх ніколи не прали. Уважно придивившись до доньки, я помітила, що вона якась дивна. Вона почала nлакати і свербіти. Знявши одяг, я побачила безліч запалень. Я стала розпитувати старшу дочку. Виявилося, що бабуся їх зовсім не купала! Вони іноді плескалися холодною водою з відерця. Свекруха не хотіла витрачатися на воду і газ.
Я була աокована. Донька розповіла, що Карина Петрівна сипала у відерце дивний порошок, від якого свербіла вся шкіра. Я не знаю, що робити. Чи потрібно висловити свекрусі претензії? Ми могли компенсувати гроші за комуналку! Після цього випадку дочки відмовилися відвідувати бабусю. Від nсихолога: “Жадібність не ліkується, таких людей багато. Ви не можете її змінити і критика ніяк не вплине. Тут потрібно міняти свої очікування і переглянути ставлення. Ви знали, що вона скупа, але чомусь все одно залишили у неї дітей. Чому діти не розповіли по телефону про ситуацію? Ви за них несете відповідальність і повинні піклуватися про їх комфорт. Прийміть ситуацію і не тримайте зла”.