Коли тітка Віра пішла з життя, ми з сестрою думали, що мати розділить цю квартиру на 3 частини. Але ми дуже помилилися, тому що у матері були зовсім інші плани

їздила у відпустку. Загалом вона задоволена своїм життям. Ситуація у моїй сім’ї не надто райдужна. Моя дитина, чоловік і я живемо в однокімнатній квартирі, яку винаймаємо. Я працюю, як і мій чоловік, але грошей ледве вистачає на оплату рахунків, їжу та участь сина у гуртках. Ми навіть не змогли отримати кредит, тому що у нас не вистачало грошей на перший внесок. Моя сестра живе в тому самому районі, що й ми. Вони з чоловіком взяли іпотеку, але зараз ледве виживають, бо грошей на все не вистачає. Вони не можуть жити з його батьками, тому що живуть у однокімнатній квартирі, і це не варіант. То чому я звинувачую свою матір? Ми жили за межами міста, на околиці. Була невелика квартира у власності сім’ї. До міста ми добиралися приблизно за кілька годин.

Тому ми із сестрою завжди мріяли жити у столиці. Коли ми вступили до університету, нам не виділили кімнату у гуртожитку, бо ми жили не так далеко. Щодня нам доводилося користуватися громадським транспортом у обох напрямках. Це було таке жахливо, що я прийняла остаточне рішення поїхати до міста. Наш батько пішов із життя дев’ять років тому, і квартира була розділена між мамою, сестрою та мною. Спочатку там жила мама, але потім переїхала у квартиру своєї сестри Віри. Тітка сильно захворіла, і їй довелося жити окремо від сім’ї. З того часу вони жили вдвох. Тітка Віра пішла з життя рік тому. Її квартира перейшла у власність моєї мами. Ми припускали, що мати продасть квартиру і розділить виручені гроші між усіма нами. Квартира була в самому центрі міста і була досить просторою, тому продавати її було б дорого. Моя мама, навпаки, ухвалила інше рішення.

Вона заявила, що їй подобається жити у місті і вона не продаватиме квартиру. А якщо я захочу, то зможу повернутися до передмістя. Ні в якому разі! Вважають, що зрілі люди хочуть уникнути суєти і шуму великих міст. Тільки моя мама звільнена від цього обмеження! Вона не допомагає нам у вихованні дітей, не надає нам фінансової допомоги. Вона стверджує, що отримує мізерну пенсію, яка ледве покриває її витрати. Але вона витрачає всі гроші на свої бажання, а я не можу. Моя мама також рекомендувала продати попередню квартиру та поділити виручені гроші. Але за квартиру на околиці міста багато грошей не отримаєш, тож це не має сенсу. Проблем із оформленням документів більше, ніж плюсів. Ось у такому жахливому сценарії я опинилася зі своєю мамою. Я в розгубленості, що робити ? Що б ви могли порадити?

Leave a Comment