Кілька років тому у нас була справжня, міцна сім’я. Ми жили у великій квартирі в центрі міста. Мама завжди більше любила мого брата, ось тільки усвідомлення прийшло до мене зовсім недавно. Все їй в мені не подобалося. І стиль одягу, і університет, в якому я вчуся. Багато nроблем було від мене. Тато завжди був на моєму боці: після його сме рті я відчувала себе зовсім самотньою. Брат одружився і привів до нас додому невістку. Мама була без розуму від Свєти. Акуратна дівчина, розумна, красива, стильно одягається. Говорила, що мені потрібно брати з неї приклад. Через якийсь час я зустріла свого чоловіка.
Ми розписалися, і я переїхала до нього. Не можу сказати, що це була велика любов, я просто хотіла втекти від своєї сім’ї і жити окремо. У нас з Андрієм не вийшло завести своїх дітей, і ми вирішили уси новити хлопчика. У Сашеньки були nроблеми зі здо ров’ям, але у нас була можливість виліkувати і зробити його дитинство щасливим. Мама не приховувала свою неприязнь до нашого сина, вона навіть не хотіла з ним знайомитися. Андрій незабаром знайшов собі нову дружину, яка народила йому рідного сина. Я думала, що впораюся з усім, тепер мені потрібно було повернутися в батьківський будинок, де мені були не зовсім раді.
Вигнати вони мене не могли, тому що тато оформив частину квартири на мене. Багато чого жахливого відбувалося. Вони викидали мої продукти, не дозволяли користуватися пральною машиною. Говорили безпосередньо, що я заважаю їм. Мати пустила чутки про те, що Сашенька прийомна дитина. Сина почали дражнити в школі, але він все одно знав, що ближче і рідніше людини у мене на світі немає. Я продала свою частку в квартирі, і колишній чоловік допоміг мені купити однокімнатне житло. Нові співмешканці принесли багато нещастя моїй мамі: тепер вона, звичайно, шкодує про те, що вигнала мене. Але я навіть рада, що так вийшло.