Попросила маму допомогти мені з дитиною, але вона мені відмовила, лише потім я дізналася справжню причину і ошелешилася

Я мама півторарічного прекрасного, активного хлопчика. До своєї ролі ще не звикла, але намагаюся. Моя мама по ідеї повинна була допомагати мені в цьому плані, але… Мама завжди була активною жінкою. Вона займалася волонтерством, влаштовувала суботники, брала участь у всіх міських заходах. Я захоплювалася її енергією, адже все це вона робила, паралельно працюючи бухгалтеркою. Я тоді захоплювалася, будучи дитиною, а зараз розумію, що все це вона робила за наш рахунок, не звертаючи на нас з братом ніякої уваги. Тато залишив нас, коли мені було 16, а братові – 12. Коли останньому виповнилося 19, він теж пішов від нас, переїхавши в іншу країну зі своєю нареченою. 3 роки тому я теж покинула батьківський, точніше, материнський будинок. Я вийшла заміж і змушена була це зробити.

Мама вмовляла нас з чоловіком жити з нею, але чоловік був проти, А я шалено його люблю і вирішила зробити так, як хоче він. Зараз я в декреті, чоловік самостійно вже з усіма турботами не встигає, було б непоrано, якби я вийшла на роботу, але з сином це не вдається. Я, ясна річ, звернулася за допомогою до мами. Вона нещодавно вийшла на пенсію, так що вільного часу у неї вагон і маленький візок. Вона сказала, що її здоров’я підкосило, вона не може сидіти з онуком, та ще й на дачу потрібно з’їхати, так що вона не хоче прив’язати себе до чотирьох стін своєї квартири. Ну, насилу, але я прийняла її рішення.

Свекруха жила в селі, до неї звернутися не мало сенсу, хоч я і знала, що вона з радістю прийме до себе онука. Інші родичі пропонували свою допомогу, але я ж знала, що у них своїх клопотів повно. Так ось, днями мені подзвонила мамина сусідка привітати з народженням другого. Я, звичайно ж, не зрозуміла, про що йде мова, а вона здивувалася, мовляв, як це, твоя мати кожен день ходить по двору з коляскою. Я з округленими очима і з шаленим ритмом серця дзвоню мамі, а вона мені: – Так, я допомагаю Женьці. Вона мати-одиначка, у тебе є чоловік, він тебе голодною не залишить. Женьці допомога потрібніше. Ось в цій репліці і полягає весь життєвий девіз мами. Інші люди для неї завжди в пріоритеті, а свої як-небудь самі впораються.

Leave a Comment