У нас із чоловіком тоді ще недавно наро дилася донька, але він мав переїхати у справах до іншого міста разом із мамою. Зі свекрухою у нас завжди була холодна війна, тому чоловік наказав чекати його вдома. Свекруха наполягала, щоб я теж переїхала, але чоловік казав, що він залагодить усі свої справи і скоріше повернеться додому. Ми в цей період зустрічалися лише раз на тиждень. Я робила так, як казав чоловік. Але незабаром помітила, що він перейшов на бік своєї мами. Щоб врятувати наші стосунки, я вирішила все ж таки переїхати. Повідомила про це чоловіку і зазначила, що ми житимемо окремо від матері. Тільки в такому разі я переїду.
У свекрухи щодо цього була своя думка. – Витрачаєш зайві гроші. Ти ж їх не заробила. Але я не звертала на це уваги. Мені здавалося, що я правильно роблю, що не погоджуюсь на спільне проживання зі свекрухою. Але скоро я зрозуміла, що чоловік насправді не зацікавлений в оренді окремої квартири. Він зовсім не брав участь у цьому процесі. Я знайшла квартиру, оглянула її, сама зібрала речі. Мені було дуже nрикро, але я вирішила не влаштовувати сцени. Переїзд був скасований, тому що шахраї мене обду рили. Я звернулася до ріелторів, щоб хоч цього разу щось знайти. Але минули дні, тижні, і вже два місяці, але квартири так і не знаходять.
Але чоловік нічого не робив. Тобто його влаштовувало, що ми живемо окремо та рідко бачимося? Значить, йому не потрібна була сім’я. На моїх руках була однорічна дитина, і я мала дбати про неї. Поки я думала, як вирішити це питання, подзвонила мені свекруха і сказала. – Ми із сином збираємося розширити бізнес та переїхати в інше місто. Звичайно, дякую за онучку, але син тільки мій, і завжди буде моїм. Тоді я вже остаточно зрозуміла, що ми з донькою для нього є тяrарем. Він не хотів з нами майбутнього, з мамою йому було краще. Жаль, що я витратила на нього так багато часу і сил. А зараз я звільняю своє сер це для справжнього чоловіка. Дівчатка, якщо чоловік не робить спроби бути з вами і поруч, відпускайте його. Він вас не вартий!