Раніше я не розуміла, чому слово “свекруха” асоціюється з негативом – “жа хливо, աкідливо, зл ість”. Тепер стало ясно. Так вийшло, що мені довелося нашвидку виїхати на тиждень. Не знала, з ким залишити сина. Моєму синові тоді було 2 рочки. Він був зовсім маленьким. Я попросила свекруху посидіти з онуком. Вона погодилася. На папірці я склала інструкцію, написала режим дня. Особливо відзначила, коли його потрібно годувати, о котрій годині вкласти спати. Написала список продуктів, які йому протипоказані, так як у нього алерrія.
Після мого повернення я не впізнала сина. Свекруха проіrнорувала всі мої вказівки, вона взагалі викинула списки, мовляв, виростила трьох дітей-і її не треба вчити, як піклуватися про дитину. Ми з чоловіком ніколи не kричали на сина, а вона, як виявилося, так кричала на онука, що той тремтів. Він став боя тися гучних і різких звуків. Свекруха годувала онука цукерками і всякими солодощами, давала ті продукти, від яких у нього алерrія. Син не лягав спати вдень: бабуся говорила, що немає потреби спати так рано.
Головне, щоб онук не голодував і, не дай Бог, не схуд. Він завжди лягав спати о 9 годині, а тепер – о 12. Вона включала йому гучну музику замість спокійних колискових. Тепер син вимагає голосно вмикати телевізор. Без телевізора тепер він не засинає. Намагаюся перевчити, але поки безрезультатно. Доводиться три години слухати дурні програми з стрибаючими клоунами. Мої нер ви здали, коли він відмовився їсти кашу. Каже, що бабуся давала йому цукерки на сніданок. Отже, я твердо вирішила, що більше ніколи мій син не залишиться з бабусею. Він приїде в гості до бабусі лише в 20 років.