Яка невихована пішла нині молодь. Поводяться безладно, наха бно, rрубо відповідають дорослим і до всього байдужі. І місцем в транспорті ніколи не поступаються. Справа була в середині січня. Зима видалася дуже сніжна. З ранку ще було нічого, але до вечора так намело, що йти практично було неможливо. Скрізь працювали снігоприбиральні машини. Лідія поверталася з роботи додому. Вона йшла дуже обережно по вузенькій протоптаній стежці. По обидва боки були величезні замети. За нею гуськом йшло ще троє людей. Якщо оступитися, то можна було впасти по коліно в сніг. Нарешті, залишилося пройти всього кілька кроків, щоб опинитися біля будинку, як назустріч Лідії вийшла молода мама з дитиною, яка сиділа на санках.
Лідія подумала, що дівчина почекає хвилину, поки всі троє людей вийдуть на тротуар, де сніг вже був очищений, але молода матуся прямо пішла на них, санки мало не врізалися в ноги Лідії. Вона зупинилася і попросила дівчину дати їм пройти, всього залишилося два кроки до будівлі. Але дівчина дуже грубо вилаяла всіх і пішла вперед, потягнувши за собою санки. Де ж вихованість, повага до дорослих? Лідія не стрималася і так само грубо відповіла їй і теж, не зупиняючись, пройшла прямо вперед. Всі троє людей пішли за нею.
Нахабній дівчині нічого не залишалося робити, як поступитися всім дорогою. Відступивши назад, і потягнувши за собою санки, вона голосно лая лася і kричала. Коли до Лідії знову повернулася її справжня і інтелігентна натура, проходячи поруч з нею, вона спокійно і тихо сказала молодій мамі, щоб та не нервувала так, це погано відіб’ється на її дитині, а нерви потрібно берегти, а то в майбутньому не оберешся клопоту. Лідії стало неприємно після цього інциденту, але все ж вона вважала, що повинна була вчинити так, до того ж треба іноді ставити на місце знахабнілу на сьогоднішній день молодь.