»Я задоволений своїм заробітком. Тобі не вистачає, ось тому і працюєш у двох місцях” – таких слів від чоловіка я не змогла більше терпіти.

ПОЛЕЗНОЕ

Із чоловіком я познайомилася в інституті. Кохання у нас було з першого погляду і неповторне! Він умів мене доглядати. Завжди дарував мені квіти, запрошував до кафе та ресторанів, балував подарунками. Ще тоді, будучи молоденькою дурницею, я була впевнена, що він хлопець заможний, вміє заробляти, не скупий. Що з ним у мене буде забезпечене майбутнє і буде добрим сім’янином. Але потім виявилося, що все це було за рахунок його батьків, і що він навіть не збирався заробляти сам. Його думка була така: якщо батьки дають і цілком пристойні гроші, навіщо ж мені працювати. Адже й так мені гаразд. Але ж я тоді цього не знала. Закінчивши навчання, ми одружилися за рахунок його батьків.

Я одразу ж знайшла роботу. Влаштувалась з мінімальною зарплатою, але з розрахунком на кар’єрне зростання. А чоловік усе був у пошуках, бо хотів одразу на хорошу посаду потрапити. І завжди знаходилися в нього якісь причини, то начальник виродок, то співробітники не ті (чи бачите, сумні всі там, сидять і працюють, не зводячи очей, ні з ким навіть поспілкуватися). Моєї зарплати нам не вистачало, і його батьки так само продовжували йому давати кошти на проживання. Незабаром у нас наро дилася дочка. Я подумала, що він нарешті одумається. Як ніяк уже став батьком і візьме на себе відповідальність. Роботу він знайшов собі, але не за професією, а влаштувався охоронцем. Добу чергував, а дві доби будинку в танки лише грав.

Працювала я не покладаючи рук, і підвищення заслужила. Окрім цього, підробіток додому брала. Адже гроші зайвими не бувають. А ось коли кажу чоловікові, що він і у вихідні дні може попрацювати на благо сім’ї, то він мені заявляє, що йому вистачає. І що якщо я працюю на двох роботах, значить мені це самій подобається? Навіщо йому витрачати здоров’я та сили, горбаючись на іншого. А їсти та одягатися він любить добре. А щоб зайняти себе ще чимось, то й чути не хоче. Я вже думаю йти від нього. А що мені робити, як бути? Хочеться змусити його встати з дивана, і щоб перестав у свої танки грати, але як це можна зробити — навіть не уявляю…

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *