Коли мені було 18 років, то я познайомилася з Андрієм. По ду рості, після школи не пішла вчитися в університет, так як батьки не особливо цього хотіли і вважали, що я і без освіти зможу влаштувати своє життя. Тоді я ще не розуміла, наскільки важливо мати диплом. Коли я це зрозуміла, то було вже дуже пізно. Ми з Андрієм зустрілися в магазині тітки, коли я там продавщицею працювала. Ми почали спочатку спілкуватися, як друзі, а потім зустрічатися. Через 7 місяців Андрій запропонував мені жити разом, і я погодилася, так як любила його сильно. Минуло 4 місяці, і я заваrітніла. Всі були щасливі, особливо, Андрій.
Одного разу свекруха прийшла до нас додому – а ми жили в їхній другій квартирі – і вирішила поговорити зі мною на дуже важливу тему. – Слухай, Надюша. Я думаю, що тобі не варто реєструвати дітей на мого сина. Краще запиши тільки на себе і будеш вважатися матір’ю-одиначкою, а за це держава буде тобі гроші давати – радісно сказала свекруха. Я поговорила з чоловіком і з батьками. Ми вирішили, що так буде добре для всіх. За такою схемою наро дилася ще й наша друга дитина. Після другого сина чоловік змінився, став рідше приходити додому і постійно бре хав мені. Я розуміла, що щось тут не так – і мої підозри виявилися правдивими. – Надь, не чекай мене сьогодні, я не прийду. І взагалі, я більше не люблю тебе і у мене є інша, з якою у мене плани на подальше життя. – сказав мені чоловік одного вечора.
Я була не в собі від зл ості. Хоча очікувала я цього, але боя лася визнавати. Свекруха після цієї новини прийшла до мене і дала мені тиждень, щоб я зібрала речі і пішла з її будинку. Природно, він алі менти платити не буде, так як діти на нього не зареєстровані, і мені довелося зателефонувати батькам, просити у них допомоги. Вони дали зрозуміти, що додому повернутися я не зможу, так як квартира маленька. Мені довелося знайти знімну квартиру, але на які гроші я там буду жити – не знаю. Ось чому треба здобувати освіту, щоб потім не залишатися на вулиці в безвихідному становищі, як я.