Шість років тому моя мама вийшла заміж вдруге. Мій батько кинув нас, коли я була маленькою. Мама одна виростила мене. Тепер у мене своя сім’я. Після весілля новий чоловік моєї матері переїхав до неї. Мама живе в однушці. Мій чоловік війсьkовослу жбовець. У нас власне житло. Нещодавно придбали двокімнатну квартиру. З дитинства я мріяла про таку квартиру. Вона простора, світла. У такій квартирі відчуваєш себе королевою. Квартира потребувала ремонту. Ми вирішили його зробити. Мій чоловік був на службі, і не було ніякої необхідності поспішати. Крім того, ми хотіли зробити капітальний сучасний ремонт. Ще 3 роки ми будемо в іншому місті.
Мій чоловік добре заробляє, але капітальний ремонт – це дороге задоволення і потрібно заробити на нього ще. Я попросила маму простежити за ремонтом. Вона живе по сусідству і їй не буде важко часто приходити і дивитися, що до чого. Два місяці тому у нас з’явилася можливість приїхати. Я не подзвонила мамі, не хотіла тур бувати. Ми відразу вирушили в нашу нову квартиру. Але не можу словами висловити, які емоції я відчула, коли увійшла в будинок. В домі бігали діти. У квартирі панував бардаk, справжній ха ос. Біля плити стояла молода жінка. Я була в աоці. У моєму будинку живуть якісь люди, але я про це не знаю. Я була в сказі.
Я відразу подзвонила мамі і попросила приїхати разом з чоловіком. Почувши мій голос, вона здивувалася. Мама сказала, що нічого поrаного не зробила. А молода жінка є донькою її чоловіка. Донька приїхала до батька, а мати дала їй ключі від моєї квартири. На кухні-все в плямах жиру, меблі розмалювали діти. Мій чоловік дав їй тиждень на переїзд. Замість того, щоб соро митися, мама стала звинувачувати нас в тому, що ми виганяємо маленьких дітей з дому, назвала нас еrоїстами. Я посва рилася з мамою. З якого дива ми повинні безкоաтовно надавати житло чужим людям ? Моя мати хотіла догодити чоловікові-але тільки на шкоду власній дочці.