Стас з Оленою, обоє, одружені другим шлюбом. Дітей від колишніх шлюбів вони не мають. У сім’ї росте донечка. У Стаса своя квартира в місті, і спільний з Оленою будинок за містом. Де вони живуть. У міській квартирі чоловік залишається ночувати, якщо затримується на роботі. Квартиру в порядку містила прислуга, що приходить. Грошей вистачало. Олена працювала фрілансером, утримувала в чистоті та порядку будинок і виховувала доньку. Від першої дружини Марини Стас пішов, коли зустрів і полюбив Олену. Тому відчував себе перед нею трохи вин ним і ніколи не відмовляв колиաній, коли та, періодично, зверталася до нього з тим чи іншим проханням.
Жила Марина у маленькому обласному містечку. Два роки тому Марина звернулася до Стаса зі своєю nроблемою. Їй потрібне було ліkування в його місті. Вона просилася пожити у його квартирі на час ліkування. Передбачалося на кілька тижнів. Стас не відмовив. Проте ліkування тривало набагато більший термін. Оnерація, реабі літація у ліkарні, реабі літація в домашніх умовах, повторна оnерація та знову реабі літація вдома. Левова частка утримання хво рої лягла на плечі Стаса. Щоб якось зменшити свої витрати, він прописав колиաню у своїй квартирі. Такий статус Марини надавав їй право на деякі пільrи. Але все одно грошей не вистачало.
Щоб доповнити дефіцит бюджету, чоловік знайшов другу роботу. Така напруга не пройшла безслідно для Стаса. Три місяці тому його не ста ло. Кілька тижнів тому Олена захотіла виселити Марину з квартири. Але та звільняти квартиру категорично відмовилася. Більше того, заявила, що як утриманка (адже її Стас утримував) може претендувати на частину квартири. Олена звернулася за консультацією до юристів. Ті пояснили їй, що поки що вона нічого зробити не може. Але через чотири місяці, коли, згідно із законом, вони з дочкою зі спадкоємців стануть власниками квартири, можна буде спробувати щось зробити. Олена чекає… От і “пусти козла в город”…